Пенсійне забезпечення

Закон Укрїни Про пенсійне забезпечення

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text

ПЕНСІЙНИЙ ФОНД УКРАЇНИ

https://www.pfu.gov.ua/

Види пенсій

Згідно з Законом «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 лютого 2011 р. (надалі — Закон), система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, накопичувальна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та система недержавного пенсійного забезпечення. Основна частина населення отримує пенсію за солідарною системою, оскільки накопичувальна система, ще не функціонує в повній мірі, а недержавна система пенсійного забезпечення залишається не дуже популярною серед населення.

Солідарна система базується на виплаті пенсій і наданні соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Закон  визначає такі види пенсій у цій системі:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства);

3) пенсія у зв’язку зі втратою годувальника.

Але не слід плутати пенсійні системи і види пенсійних виплат. Якщо громадянину можна отримувати пенсії з різних рівнів системи, то сама пенсійна виплата може бути лише однією. Про це йдеться у ст. 10 Закону: «Особі, яка має одночасно право на різні види пенсій (за віком, за інвалідністю, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором».

Варто пам’ятати, що при оформленні пенсії  потрібно зважити всі «за» та «проти» і з’ясувати, яку пенсію отримувати вигідніше.

 

Строки звернення за призначенням пенсії

Заяву про призначення пенсії за віком застрахована особа може подавати не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 р. № 22-1, (надалі – Порядок) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Куди звертатися за оформленням пенсії

Залежно від того, оформляє пенсію той, хто працює чи не працює, Порядком передбачаються дві «адреси» для звернення із заявою про призначення пенсії. Непрацюючим громадянам необхідно звернутися до органа, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації). До речі, не обов’язково звертатися особисто: і Законом, і Порядком передбачається право оформити пенсію через свого представника, надавши йому нотаріальне доручення. Для тих, хто ще при ділі, Порядком передбачено подання заяви про призначення пенсії до управління ПФУ через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де цей громадянин працює (зазвичай бухгалтерія та відділ кадрів). Зрозуміло, за бажанням працівник може подати заяву і особисто за місцем проживання.

Перелік документів

Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і в нотаріально засвідчених копіях (або завірені адміністрацією підприємства, що подає документи заявника на призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію). Однак документи про стаж, вік та заробітну плату подаються лише в оригіналах. Якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, подається її копія, засвідчена адміністрацією підприємства за місцем останньої роботи, або органом, що призначає пенсію.

Знайте: 

Обов’язок підготовки документів за призначенням пенсії лягає на підприємство чи організацію, в якій працює майбутній пенсіонер. Якщо ж пенсіонер не працює, то такий обов’язок лягає безпосередньо на місцеве відділення Пенсійного фонду України. Зате обов’язок підприємства, на якому працює майбутній пенсіонер, збирати надані документи — прямо не визначена. Тому обов’язок збирати всі потрібні папери лягає на вас.

 

Для оформлення пенсії за віком необхідно зібрати наступні документи:

—          заява – бланк такої заяви надається працівниками Пенсійного фонду України та заповнюється заявником по паспорту безпосередньо в момент подачі документів;

—          заява на виплату пенсії через банківські установи – майбутній пенсіонер сам визначає яким чином він бажає отримувати пенсію. Це може бути будь-яка банківська установа чи поштове відділення. Заявник надає заяву про відкриття рахунку в банку або зазначає що бажає отримувати пенсію на пошті.

—          довідку податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера;

—          трудову книжку або документи про стаж, причому за період роботи з 01.01.2004 р. відділ персоніфікованого обліку органа, що призначає пенсію, видає довідку з бази даних;

—          довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 р., а починаючи з 01.07.2000 р. — індивідуальні відомості про застраховану особу, що видаються відділом персоніфікованого обліку за формою. Потрібно зазначити, що кожен випадок індивідуальний, тому необхідно подати довідку про заробітну плату за якомога більший період своєї трудової діяльності. Маючи такі дані, Пенсійний фонд України, за допомогою відповідного програмного забезпечення, визначить найкращі 60 календарних місяців заробітної плати. На сьогоднішній день законодавство також дозволяє проводити розрахунок пенсії без врахування 60 календарних місяців до 01.07.2000 року. Якщо такий варіант буде більш вигідним для пенсіонера то розрахунок пенсії йому буде проведено без врахування довідки про заробітну плату;

—          документи про надання особливого статусу особі, наприклад, «чорнобильське» посвідчення;

—           документи про місце проживання (реєстрації) особи;

—          кольорова фотокартка 4х6 (2 шт.) – необхідна для оформлення пенсійного посвідчення.

Зрозуміло, крім перерахованого, «пенсійний пакет» містить копію паспорта, в деяких випадках копію документа про освіту (якщо, приміром, заявник навчався на денній формі), копію свідоцтва про народження дитини, копію свідоцтва про укладення шлюбу (за зміни прізвища). Крім того, якщо заявник не працює, йому необхідно надати довідку з податкових органів про те, стоїть він на обліку як суб’єкт підприємницької діяльності і про джерела доходів з 01.07.2000 р. по дату подання заяви.

 

Процедура розгляду заяви про оформлення пенсії

У разі, якщо наданих документів достатньо для визначення права на пенсію, приймається рішення про призначення пенсії за наявними документами та пенсійна справа терміново передається на виплату.  У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, управління Пенсійного фонду України письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Строк призначення пенсії

У випадку якщо протягом трьох місяців майбутній пенсіонер надасть всі документи, то пенсія призначається з дня подання заяви. Якщо протягом трьох місяців пенсіонер не надасть відповідні всіх документи, то пенсія призначається з дня, коли він вже надасть всі необхідні документи.

Який документом посвідчується призначення пенсії

Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом пенсійного фонду. За бажанням пенсіонера йому видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), які враховані при розрахунку пенсії.

 

Зміст:

Особливості призначення пенсій різним категоріям громадян визначено Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV.

1. Умови призначення пенсії за віком


Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку 60 років, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 55 років – які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
  • 55 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
  • 56 років – які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
  • 56 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
  • 57 років – які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
  • 57 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
  • 58 років – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
  • 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
  • 59 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
  • 59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
  • 60 років – які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Максимальний розмір пенсії за віком
Мінімальний розмір пенсії за віком
Є право на пенсію за віком, але особа працює
не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги та ін.). встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу). пенсія призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком відповідно до Закону.

Жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, в розмірі 2,5 відсотка за кожні 6 місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку

 


2. Умови призначення пенсії по інвалідності

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 Закону.  Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством.

Пенсія призначається на весь термін призначення інвалідності.

 


3. Умови призначення пенсії, у зв’язку з втратою годувальника

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, визначеного Законом.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

  • чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку;
  • діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років;
  • діти померлого годувальника, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника;
  • діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
  • діти-сироти – до досягнення ними 23 років;
  • чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім’ї, які були на утриманні померлого годувальника, відносяться непрацездатні члени сім’ї, якщо вони:

  1. Були на повному утриманні померлого годувальника;
  2. Одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Положення цього Закону, що стосуються сім’ї померлого, відповідно поширюються і на сім’ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

На всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

4. Умови призначення пенсії, у зв’язку з нещасним випадком на виробництві


Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві, втрати годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування зобов’язаний відшкодувати матеріальну та моральну шкоду застрахованим та членам їх сімей.