Звільнення працівника можливе лише у трьох випадках:
Якщо ініціатива припинення трудового договору належить працівникові, він зобов’язаний подати заяву до роботодавця про своє бажання звільнитися з займаної посади за два тижні.
Виняток щодо строків повідомлення роботодавця про звільнення становлять випадки, що визначені у Кодексі законів про працю. До таких можна віднести:
За таких обставин роботодавець зобов’язаний звільнити працівника без відпрацювання двох тижнів.
У випадку припинення трудових відносин за угодою сторін сторони можуть узгодити день звільнення без прив’язки до відпрацювання.
На практиці непоодинокими є випадки звільнення у день досягнення сторонами угоди щодо припинення трудових відносин.
Порядок оформлення звільнення працівника
Необхідно оформити відповідний Наказ, який повинен містити підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП.
Наказ може бути складений у довільній формі або за типовою формою № П-4, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.08 р. №489.
Роботодавець зобов’язаний ознайомити працівника з таким наказом під його особистий підпис та надати копію наказу.
Роботодавець повинен у день звільнення видати працівникові оформлену трудову книжку і провести розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП.
Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
При отриманні трудової книжки працівник розписується в особистій картці та книзі обліку трудових книжок.
Якщо працівник відмовляється отримувати трудову книжку, то факт відмови від отримання трудової книжки необхідно зафіксувати у відповідному акті.
Слід пам’ятати, що трудову книжку не можна надсилати поштою.
Варто відмітити: якщо роботодавець не дотримався законодавства при звільненні, працівника через суд можуть поновити на роботі та стягнути з роботодавця середній заробіток за час вимушеного прогулу, судові та інші витрати.